Після звільнення Ківерцівського району від німецьких загарбників (30-31 січня 1944 року) було організовано роботу державних закладів, в тому числі районний відділ охорони здоров’я (райздрав) очолив його лікар Огій Петро Омелянович (в майбутньому перший ректор Тернопільського інституту).
Ківерцівська центральна лікарня розпочала свою роботу в лютому 1944 року під керівництвом Калужинського Г.О.
В цьому ж році в Ківерці прибуло подружжя Римоліних.
1948 році головним лікарем Ківерцівської центральної лікарні призначено Римоліна Леоніда Яковича, а дружину Римоліну Сіму Борисівну лікарем – терапевтом.
Лікарня була розміщена в пристосованому приміщенні біля парку (дитяча палата), 2-3 терапевтичних, на 2 поверсі операційний блок, хірургічні і травматологічні палати. В 1971 році було проведено реконструкцію будівлі де в майбутньому розмістилось інфекційне відділення. З часом після відкриття жіночої консультації та дитячої поліклініки всі відділення, які залишились були переведено, а дану споруду було знесено, на цьому ж місці в 1993 році розпочато будівництво Свято-Покровського собору. Поліклініка, пологове відділення та гінекологія, кабінет головного лікаря були розміщені в тому ж приміщенні, де потім була стоматологічна поліклініка.
Всіх працівників в лікарні було 35 чол.: 2 фельдшери, 6 медсестр, акушерка, 2 санітарки, інші були обслуговуючий персонал (праля, повар, сторож, бухгалтер, конюх).
Лікарня в 1945 році налічувала 30 ліжок була розміщена в приміщенні інфекційного відділення за адресою вул. Шевченка.
На 5 акушерських ліжок функціонував пологовий будинок на чолі з лікарем Жабокрицькою О.С.
Окрім того до складу Ківерцівської районної лікарні входили: інфекційне відділення, яке займало окремий пристосований будинок, та санітарно – епідеміологічна служба, яка знаходилася по вулиці Жовтневій.
Як і всі люди того часу лікарня пережила тягар війни, було недостатньо білизни, ліжок та їжі для хворих. Працівники працювали по 24 години на добу. Не вистачало інструментів, ліків. Шприци були на вагу золота. Самі придумували та конструювали стерилізатори та бікси. Освітлення було керосиновими лампами, опалення пічне, воду носили вручну, транспорт – пара коней.
Контингент хворих був хірургічного – з важкими ранами воєнними, післявоєнними і терапевтичного профілю – переважали інфекційні хворі (особливо дошкуляв тиф і дифтерія), не вистачало харчування.
Поступово почав збільшуватись штат лікарів, відкривається операційна. 1946 рік є початком організації хірургічного блоку, інфекційних хворих значно менше і їх переводять в окреме приміщення через дорогу біля «меморіалу», де проживали працівники лікарні.
В 1948 році до лікарні було проведено електричне освітлення, проводилися планові хірургічні операції 2 рази на тиждень.
Лікарня повністю укомплектована кадрами, інструментами, палатами, щоденно удосконалюється робота з хворими. Важкохворим почали проводити переливання донорської крові. Поступово зменшувалася плинність кадрів. Збільшувалося число лікарняних ліжок. В пологовому будинку число ліжок з 5-10 зросло до 20. Була створена дитяча та жіноча консультації.
Першим стоматологом в Ківерцівській центральній лікарні була Голубінська Зінаїда Севастянівна.
Час ішов. Медицина також рухалася в перед, значно вдосконалювались методи лікування хворих, лікарня забезпечувалась дедалі новішим обладнання, апаратурою. На роботу прибували нові лікарі.
В 1963 році відкрили новий 2-х поверховий корпус стаціонарного відділення на 100 ліжок, що дало змогу покращити надання медичної допомоги хворим району.
Корпус розміщувався біля лісу.
Перший поверх лікарні займало терапевтично – неврологічне та дитяче відділення. На другому поверсі розміщувалося хірургічне відділення, кілька кімнат було відведено для отоларингологічних та офтальмологічних хворих.
При хірургічному відділенні було відкрито пункт швидкої допомоги. Вперше ввели посаду лікаря – анестезіолога.
При лікарні почав працювати санпропускник, клініко – діагностична лабораторія, рентген-кабінет, фізіотерапевтичний кабінет. В підвалі корпусу розміщувалась кухня, складові та гардероб для зберігання одягу хворих.
Розбудова лікарні та поліклініки, приплив нових медичних кадрів до Ківерцівської центральної лікарні дав змогу стати базою для відкритого в 1963 року медичного училища.
В 1969 році розпочалося будівництво 3-х поверхового корпусу лікарні та 2-х поверхового корпусу поліклініки, яке було завершено в серпні 1971 року, що дало можливість відкривати нові відділення і спеціалізовані кабінети, а саме:
- Терапевтичне відділення – зав. Галицький Степан Сидорович., ст. м/с Дядюсь Лідія Сидорівна;
- Хірургічне – лікар – завідувач хірургічного відділення Гуцуляк Богдан Филимонович, хірург Тріль Мирослава Миколаївна, старша медична сестра Нагорна-Юшковець Ніна Кузьмівна;
- Травматологічне – старша сестра медична Гаврилюк Паша Іванівна;
- Неврологічне – завідувач відділення Галежа Олена Олексіївна, старша сестра медична Зелінська Ганна Данилівна;
- Пологове і гінеколог – лікар акушер-гінеколог Ситик Галина Василівна, старша акушерка Борисова Анна;
- Інфекційне – завідувач відділення Купецька Софія Володимирівна, старша сестра медична Ліберт Валентина Данилівна;
- Отоларингологічне – лікар-отоларинголог Степанюк Людмила Георгіївна, старша сестра медична Наумова Марія Михайлівна;
- Офтальмологічне – лікар-офтальмолог Комар Ганна Димидівна;
- Педіатричне – завідувач відділення Зайковська Тетяна Олексіївна, старша сестра медична Поляруш Світлана Трохимівна;
- Поліклінічне – завідувач відділення Ємчик Ярослав Федорович.
Всього по лікарні нараховувалося 330 ліжок.
Окрім того відкрите фізіотерапевтичне відділення, розширилася рентгенологічна служба, при приймальному відділенні було відкрито кабінет інтенсивної терапії, у фойє працювала довідкова служба. Лабораторні відділення поповнилися клінічною, біохімічною та серологічними лабораторіями, значно розширились хірургічне та травматологічне відділення.
Вперше відкрилося операційне відділення, яке працювало цілодобово. До складу лікарні входила аптека. В новий корпус лікарні перейшла і адміністрація. В нову поліклініку переведено пункт швидкої допомоги. Працює бібліотека, яка була заснована в 1967 році.
01.08.1972 року в лікарню був скерований лікар-хірург Волошин Борис Олексійович. З 20.11.1981 – 01.08.1988 року був завідувачем хірургічного відділення. 30.08.1988 року Волошина Б.О. призначено заступником головного лікаря по мережі, де присвятив себе справі медичного обслуговування населення в районі протягом 22 років до 01.05.2010 року, а з 1988 року на посаду завідувача хірургічного відділення був призначений Ковалець Микола Олександрович його місце.
1975 рік на посаду головного лікаря призначено лікаря –отоларинголога Марищука Ростислава Сергійовича.
В середині 80 – років реконструйоване приміщення жіночо – дитячої консультації та відділення переливання крові. Медичні працівники не тільки з душею працювали, але і відпочивали жодне професійне свято не обходилося без артистів – медиків. Їх хор був відомий не тільки в районі, але і за його межами.
У 1984 році на посаду головного лікаря призначено лікаря – терапевта Дремуха Дмитра Сергійовича.
Перехідний період від тоталітарного режиму до незалежності України позначився і на житті лікарні.
Нажаль було пережито багато тяжких днів, відбулося скорочення ліжкового фонду лікарні, але в останні роки сталися значні зміни на краще.
1998 рік обійняв посаду головного лікаря Слижук Михайло Васильович.
В 1998 році введено в дію частину 3-х поверхового приміщення нової поліклініки, відкрито кабінет УЗД, фіброгастроскопічний, реанімаційне відділення, закуплено нову рентгенологічну апаратуру, укомплектоване сучасною апаратурою пологове відділення.
В 2007 році
В 2011 році введено в експлуатацію усе приміщення нової поліклініки.
В 2011 – 2019 роках в приміщенні лікарні зосереджені усі служби (перенесено жіночу консультацію, інфекційне відділення, відділення переливання крові, стоматологічну поліклініку).
2013 – 2014 роках розпочалася реформа медичної галузі. Від лікарні відокремились дільничні терапевти і педіатри (створено центр первинної медико – санітарної допомоги), відділення швидкої допомоги увійшло до складу відділення Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
В 2013 році Ківерцівська центральна лікарня увійшла до складу комунального закладу «Ківерцівське районне територіальне медичне об’єднання».
З запровадження медичної реформи змінювалася структура закладу відповідно до потреб населення.
Так відбулися об’єднання хірургічного і травматологічного відділень, терапевтичного і дитячого відділень.
З приходом пандемії COVID-19 відповідно до розпорядження управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації Ківерверцівська центральна лікарня була одна із перших внесена до Переліку закладів охорони здоров’я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Дитячі ліжка були закриті, а терапевтичні, інфекційні та відділення анестезіології і інтенсивної терапії були перепрофільовані у відділення для надання допомоги пацієнтам з COVID-19.
В 2022 році з початком повномасштабного вторгнення росії в України знову змінюються напрямки надання допомоги. Зростає велика кількість пацієнтів з травмами мінно – вибухового характеру. Заклад приймає багато евакуйованих пацієнтів як військових так і цивільних, з територій де ведуться активні бойові дії.
На базі поліклінічного відділення свою роботу розширила військово – лікарська комісія (ВЛК).
У зв’язку з військовими діями та міграцією населення різко падає показник народжуваності. Тому з серпня 2023 року припиняє свою роботу акушерсько – гінекологічне відділення. Лікарі акушер – гінекологи зосереджені на наданні амбулаторної допомоги жінкам та вагітним, також відкриваються гінекологічні ліжка при хірургічному відділенні, допомога при пологах жінкам надається у м. Луцьку.
2019 році розпочато співпрацю з Національною службою здоров’я України у зв’язку з чим комунальний заклад реорганізовано в комунальне підприємство.
2020 рік у зв’язку з територіальною реформою Ківерцівське районне територіальне медичне об’єднання у складі якого була Ківерцівська центральна районна лікарня змінює власника та переходить у власність Ківерцівської міської ради із зміною назви на комунальне підприємство «Ківерцівська центральна лікарня Ківерцівської міської ради».
2020 – 2024 роки в лікарню приходить багато нових молодих спеціалістів у приймальне, хірургічне, неврологічне і терапевтичне відділення. Завдяки зміні власника значно зміцнюється матеріально – технічна база, яка дозволяє запроваджувати мало – травматичні (малоінвазивні) втручання. З’являється сучасне діагностичне обладнання і лікарня стає конкурентною та входить в спроможну мережу госпітального округу.
Відповідно до рішення Ківерцівської міської ради від 08.07.2024 року №36/3 комунальне підприємство «Ківерцівська центральна лікарня Ківерцівської міської ради» змінює назву на комунальне підприємство «Лікарня Святого Пантелеймона Ківерцівської міської ради».
Мудрість віків звучить у вислові: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього».
І насправді, оцінити досягнуті успіхи у розвитку медицини в цілому можна, лише озирнувшись назад у минуле, через призму років оцінюючи сьогоденні здобутки, з великою вдячністю до людей, що своєю працею підняли медичну допомогу на високий професійний рівень, і це не межа досягнутого.
Спогадів про лікарню у її колишніх працівників, і теперішніх — чимало. Є і ностальгія, і гордість, і грандіозні плани на майбутнє.